Translate

четвер, 16 квітня 2020 р.

Говорить людина більше, ніж пише


ФОРМУВАННЯ ФОНОЛОГІЧНОГО КОМПОНЕНТА МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Навчання правильної вимови необхідне такою ж мірою, як і навчання орфографії і пунктуації, тобто писемної мови. Уміння говорити правильно, «красиво» – це не тільки естетичний фактор у вербальному спілкуванні. Відхилення від орфоепічних норм  перешкоджає чіткому взаєморозумінню, переключає увагу слухачів зі змісту на фонетичні особливості , тоді як звичайно фонетичний бік мовлення перебуває у сфері підсвідомості носіїв мови.
Формування вимовних навичок у дитини здійснюється в процесі наслідування і проходить кілька етапів. У ранньому віці в результаті послідовного засвоєння комплексів рухів таких органів мовного апарату, як голосові зв’язки, язик, нижня щелепа, губи та піднебіння, у дітей розпочинає формуватися звуковимова. Усі ці компоненти рухів координуються зі слуховими враженнями та уявленнями. Поступово між окремими слуховими уявленнями про звуки мовлення і відповідними артикуляційними рухами встановлюються тісні взаємозв’язки.
Позитивні фактори навколишнього мовного середовища, зокрема, такі суспільні форми мовного впливу, як телебачення, радіо, кіно у дошкільному та молодшому шкільному віці відіграють хоча й важливу, але все ж не першорядну роль. Слухаючи передачі по радіо та дивлячись по телебаченню, переглядаючи телефільми, дитина передусім фіксує свою увагу на змісті почутого й побаченого, не затримуючи її на звуковій (формальній) стороні мовлення. Тому тільки відповідна орієнтація з боку дорослих – батьків, вихователів – на правильне чи неправильне звучання певного слова чи звука може загострити її мовно-слухову увагу.
Всю систему корекційної роботи з розвитку здібностей диференціювати фонеми можна умовно поділити на шість етапів:
I етап – впізнавання немовних звуків.
II етап – розрізнення висоти, сили, тембру голосу на матеріалі однакових звуків, словосполучень і фраз.
III етап – розрізнення слів, близьких за звуковим складом.
IVетап – диференціація складів.
V етап – диференціація фонем.
VI етап – розвиток навичок елементарного звукового аналізу.
Кожний етап має різну тривалість. Перший та другий етапи можна проводити взагалі лише на логопедичних заняттях або в післяобідній час в групі. Наступні ж етапи тривають стільки, скільки необхідно дитині для повного сприймання інформації, для розвитку того мінімуму, який вміщує в собі певний етап. 
До  першого етапу  рекомендується проводити такі ігри:
”Знайди заховану іграшку”. Дорослий закриває очі дитині, пропонуючи знайти заховану іграшку, орієнтуючись на силу ударів по столі (барабані, бубені, плесканні в долоні). Якщо малюк підходить близько до місця, де захована іграшка, то звучання ударів буде голоснішим, а якщо віддаляється – тихішим. Ведучим може бути будь-хто, як педагог, так і дитина.
”Що звучало?” Дорослий  підбирає 3-5 звукових іграшки чи дитячих музичних інструменти. Спочатку ознайомлює дітей із звучанням кожного предмету (барабана, трикутника, сопілки, брязкальця тощо). Далі ховає їх за ширму та по черзі подає звук кожного з них. Завданням дітей є впізнати та назвати інструмент чи іграшку, що звучали.
”Впізнай за звуком”. Дорослий знайомить дітей із звуками, які видають різні предмети: м’яч, вдарившись об підлогу чи об стіл, кулька, яка перекочується в склянці чи в горнятку (керамічному, металевому, дерев’яному, скляному), газета, якщо її складати чи розкладати. Згодом ці ж дії, але в іншій послідовності, він виконує за ширмою. Завданням дітей є розрізнити й назвати предмети, що звучали. Одним із варіантів гри є розрізнення  звуків шелесту паперу різної фактури (газети, фольги, серветки, картону).
Завданням другого етапу є розрізнення висоти, сили, тембру голосу на матеріалі однакових звуків, словосполучень та фраз. Даній меті служать ряд ігор:
“Відгадай, хто сказав”. Діти стають півколом, а дорослий – до них спиною. Малюки по черзі називають його ім’я. Ведучий же має на слух визначити та назвати того, хто його покликав. Згодом можна запропонувати дітям звертатися до ведучого вигуком “Ау!”. Він в свою чергу повинен спробувати впізнати за голосом того, хто вигукнув.
“Відгадай, де мама, а де дитинча”.  Дорослий  роздає малюнки дітям із зображенням домашніх тварин: дорослих та їх дитинчат (корови й теля, кішки й кошеняти, собаки й цуценя тощо). Він промовляє кожне “му-у”, “гав” і т. д. то низько (голосом дорослих тварин), то високо (голосом їх дитинчат). Завдання дітей полягає в тому, щоб, орієнтуючись на характер звуків та висоту голосу, піднімати відповідні малюнки дорослих тварин чи їх дитинчат.
Завданням третього етапу є навчання дошкільників розрізняти слова, близькі за звуковим складом. Для виконання даного завдання пропонується ряд ігор:
“Скажіть, що переплутав хлопчик Вітя”. Дорослий  дикламує вірш, а діти уважно слухають та визначають, що правильно, а що ні:
Геть усе, усе на світі
Переплутав хлопчик Вітя.
Каже: діти вчаться в ПОЛІ,
А комбайн працює в ШКОЛІ,
Всіх людей стрижуть в ЛІКАРНІ,
А лікують в ПЕРУКАРНІ,
Ми книжки беремо в АПТЕЦІ,
Ліки – в БІБЛІОТЕЦІ.
От який Вітьок дивак.
Ти ж бо знаєш – це не так!
Далі дорослий починає речення, а діти його закінчують, даючи правильне, розумне завершення:
Діти звісно вчаться в …                          школі.
А комбайн працює в …                           полі.
Ми лікуємось в …                                    лікарні.
А стрижемось в …                                   перукарні.
Ліки беремо в …                                      аптеці.
А книжки в …                                          бібліотеці.
“Групування за звучанням”. Дорослий виставляє на набірному полотні декілька малюнків в один ряд: бочка, рак, білка, миска. Далі викликає по одному дітей та кожному дає по малюнку. Дитина промовляє назву малюнка та виставляє його на набірному полотні під тим малюнком, назва якого звучить схоже. В результаті виникають такі стовпчики:
бочка           рак           білка           миска
квочка         мак           гілка           мишка
точка           лак            зірка           вишка
“Придумай слово”. Дорослий промовляє слово та пропонує дітям придумати схожі за звучанням слова: лиска – миска, мишка, кришка; лоза – коза, коса, оса тощо.
“Що переплутав автор?” Дорослий дикламує вірш, утрирувано вимовляючи слова “кит” і “кіт”. Дітям дорослий показує зображення кита й кота. Вони промовляють вголос назви малюнків, визначають хто й де живе.
Риба КІТ живе у морі.
КИТ у хаті та коморі.
КІТ у морі спить вночі.
КИТ ночує на печі.
Хоч не дружать КИТ і КІТ,
КИТ КОТУ сказав: ”Привіт!”
Можна  проводити бесіду за такими запитаннями:
Як називається велика тварина, що живе в морі?
Як називається свійська тварина, що живе у хаті й п’є молоко?
Чим відрізняються слова “кит” та “кіт”?
Завданням четвертого етапу є навчання диференціювати склади. На даному етапі дітей вчать розрізняти склади, які відрізняються кількома чи одним звуком за акустично далекими чи близькими ознаками (ознакою). Широко застосовується прийом промовляння серії складів з різними приголосними чи голосними звуками, а також складів різної структури: відкритих, закритих, без збігу та зі збігом приголосних. Декілька варіантів промовляння складів:
Промовляння серії складів із спільним голосним та приголосними звуками, далекими за акустичними ознаками:
та – фа – га
ка – па – на
ба – да – га
Аналогічна робота з голосними [у], [о], [и], [е], [і].
Промовляння серії складів з приголосними звуками, які відрізняються за дзвінкістю та глухістю:
па – ба                   са – за                   па – ба – па
та – да                   га – ха                   шу – жу – шу
фа – ва                  ша – жа                 зе – се – зе
Промовляння серії складів з приголосними звуками, які відрізняються за м’якістю та твердістю:
са – ся                    та – тя
ла – ля                   на – ня
за – зя                    да – дя
Завданням п’ятого етапу є навчання дітей диференціювати фонеми. Логопедична робота на даному етапі здійснюється згідно традиційної методики з уточненням мовного й слухового образу диференційованих звуків. Для диференціації пропонуються голосні й приголосні звуки в складах та словах. Розглянемо ряд ігор:
“Вгадай, хто це був?” Дорослий роздає дітям малюнки чи іграшки та разом визначають, які звуки вони подають. Наприклад, корова мукає –“му-у”, тигр ричить – “р-р-р”, жаба квакає – “ква-ква”, курка квокче – “ко-ко-ко” тощо. Далі педагог промовляє будь-яке з цих сполучень, а діти визначають хто подає такий звук та піднімають відповідний малюнок чи іграшку.
“Який звук зайвий?” Дорослий  називає дітям звуки [а] та [у], просить їх запам’ятати. Далі називає ряд голосних. Завданням дітей є підняти сигнальну картку, якщо вони почують задані звуки. Таку гру можна проводити і з складами, і з словами.
“Телеграф”. Дорослий  називає слова, а діти вистукуванням олівця по столі “передають” його “в інше місто”.
“Вгадай слово”. Дорослий “передає” вистукуванням “по телеграфу” слово, а діти відгадують задумане слово або ж придумують своє з потрібною складовою структурою.
“Закінчи слово”. Діти стоять в колі. Дорослий — в центрі й кидає по черзі м’яч кожній дитині, промовляючи перший склад певного слова. Малюк, зловивши м’яч, називає склад, який закінчить слово: ри – ба, мар – ка, гри – би, кіш – ка.
Завданням шостого етапу є формування в дошкільників фонематичного аналізу та синтезу. Система логопедичної роботи на даному етапі враховує послідовність становлення різних форм звукового аналізу та синтезу: усне виділення звука (положення звука в слові, характер звука, кількість звуків у звуковому складі), звуковий аналіз з опорою на матеріал (графічні схеми слова, звукові лінійки, фішки), звуковий аналіз без опори на промовляння та допоміжні засоби.
В процесі роботи дітям пропонується виконати наступні завдання:
Визначити голосний (приголосний) звук із ряду інших звуків.
Визначити склад із певним звуком.
Визначити з ряду слів слово з певним звуком.
Визначити місце звука в слові за допомогою малюнка та на слух.
Визначити кількість складів у слові та їх послідовність.
Визначити послідовність та кількість звуків у слові.
Розглянемо ряд ігор, які найдоречніше використовувати на даному етапі:
“Спіймай спільний звук”. Дорослий  промовляє ряд слів або невеликий віршований твір. Завданням дітей є визначити спільний звук та його місце у визначених словах. Наприклад:
Мама, мак, мило, морозиво, магазин, миша – [м].
Сова, сорока, Олександр, весна, сало, овес – [с].
Ромашки рвати ми ходили
Над річкою в рясній траві.
І раптом равлика зустріли
Із ріжками на голові. – [р].
“Добери до поданої схеми відповідне слово”. Дорослий викладає на столі перед дошкільниками звукові схеми та ряд малюнків. Дітям пропонується назвати кожний малюнок і підібрати до його назви відповідну звукову схему.
“ Склади слово”. Дорослий називає по черзі звуки задуманого слова. Завданням дітей є сприйняти їх на слух та скласти у слово. Наприклад: м, а, к – мак; с, о, в,а – сова; к, л, е, н – клен.
“Зміни слово”. Дорослий промовляє слово, діти відтворюють його вимову. Згодом педагог дає чіткі вказівки як саме змінити слово, а діти їх виконують. Наприклад: Сом – заміни [о] на [а] — сам; [а] на [і] — сім; [м] на [к] — сік; [с] на [р] — рік; [к] на [в] — рів тощо.
“Завдання – жарти”. Дорослий промовляє загадки, а діти уважно слухають, намагаючись їх відгадати. Наприклад:
З [н] — частина доби, а з [п] — гріє щозими.
З [в] — росте на голові, а з [к] — виростає із землі.
З [ж] — у бджілки є, а з [с] — жиром стає.
Без [т] — коли вода кипить, а з [т] — учень за нею сидить.
Люблять нас усі збирати
Після дощику в ліску.
А як букву (ге) відняти,
Будемо плавати в ставку. (гриби – риби)

Звичайно, в кожного педагога своє бачення проблеми, своя фантазія, то ж бажаю вам плідної роботи та очікуваного результату.

До моменту зарахування в школу діти будуть вміти розрізняти всі фонеми рідної мови, свідомо контролювати звучання власного й чужого мовлення, послідовно виділяти звуки з складу слова, самостійно визначати звукові його елементи. Діти навчаться розподіляти увагу між різними звуковими елементами, утримувати в пам’яті порядок звуків та їх позицію в слові, що є вирішальним фактором у попередженні порушень письма та читання. Отже, своєчасно надана дітям  корекційна допомога  дадуть можливість скорегувати мовну функцію в дошкільників та своєчасно попередять неуспішність учнів загальноосвітніх закладів.

Немає коментарів:

Дописати коментар