ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК РОЗВИТКУ ДРІБНОЇ МОТОРИКИ РУК І МОВЛЕННЯ ДИТИНИ РАННЬОГО ВІКУ

 

ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК РОЗВИТКУ ДРІБНОЇ МОТОРИКИ РУК

І МОВЛЕННЯ ДИТИНИ РАННЬОГО ВІКУ

«Важко повірити , але вже перший рік життя дитини – « етап запуску» всіх її можливостей. Особистість формується у дошкільному віці, в школі йде лише «косметична доробка» - казав педагог – новатор Б.П. Нікітін.

Раннє дитинство характеризується дуже великими потенційними можливостями. Мовленнєві механізми малят розвиваються дуже рано:ще тоді, коли вони активно не говорять, а лише чують слова, не розуміючи їхнього змісту. Існує думка, що дитина і так почне говорити без особливого втручання дорослого, але ми добре знаємо, що це не так. Мовлення дитини, з якою спрощено і мало розмовляли в ранньому дитинстві, буде збіднене, предметне, а значить збіднене буде і мислення.

 Крім цього спеціальними дослідженнями доведена залежність розвитку активного мовлення малюків від розвитку дрібних м’язів пальців руки.

 Рухи пальців рук історично, в ході розвитку людстві, виявилися тісно пов’язаними з мовленнєвою функцією. Першою формою спілкування первісних людей були жести. Пізніше жести стали узгоджуватися з вигуками, криками, проявами голосових реакцій. Минули тисячоліття, поки розвинулося словесне (вербальне) мовлення, але воно продовж тривалого часу залишалося пов’язаним із тестикулярним мовленням.

 Усі вчені, які вивчали діяльність дитячого мозку, становлення мовлення, психіку дітей, відзначали значний стимулюючий вплив функції руки.

 Рухи пальців рук, у людей удосконалювались з покоління в покоління, оскільки люди з покоління в покоління виконували все тоншу і складнішу роботу. У зв’язку з цим збільшувалась і площа рухової проекції кисті руки і людського мозку. Так розвиток функції руки і мовлення людей йшли паралельно. Приблизно такий самий хід розвитку мовлення дитини. Насамперед, розвиваються дрібні м’язи пальців рук – з’являється артикуляція складів (белькотіння); усе наступне удосконалення мовленнєвих реакцій залежить від ступеня тренування пальців, розвитку дрібних м’язів руки.

 У віці близько 5 місяців дитина починає протиставляти великий палець іншим під час захоплювання іграшки, предмета.

 На 6 місяці рухи захоплювання стають точнішими – з’являється артикуляція складів і т.д.

 Упродовж усього раннього віку ця залежність чітко виявляється – разом з удосконаленням тонких рухів пальців відбувається і удосконалення мовлення.

 Чи випадково, що тренування пальців рук впливає на формування мовленнєвих функцій?

 Під час електрофізіологічного дослідження, яке провели вчені, було виявлено, що коли дитина відтворює ритмічні рухи пальцями, у неї значно збільшується узгодження діяльності лобних і скроневих відділів мозку. (У праворуких – у лівій лобовій частині міститься рухова зона, а в лівій скроневій частині – сенсорна мовленнєва зона).

 Виявилося, якщо дитина відтворює ритмічні рухи ( розгинання і згинання) пальцями правої руки (праворукий) та пальцями лівої руки (ліворукий), то в лівій півкулі мозку праворукого і правій півкулі у ліворукого виникає посилене узгодження електричних коливань саме в лобовій і скроневій частинах. Рухи пальців лівої руки викликають таку саму активацію у правій півкулі.

 Вченими було проведено спостереження за дітьми перших тижнів життя у будинку немовляти. Тренування полягало в масажі п’ясти руки й пасивного згинання – розгинання пальчиків. При цьому записувалися біотопи мозку. З’ясувалося, що через місяць тренування високочастотні ритми стали спостерігатися у сфері рухових проекцій, а через два місяці в мовленнєвій зоні, в півкулі, яка протилежна руці, що тренувалася. Ці дослідження засвідчують, що мовленнєвії області формуються під впливом імпульсів, які надходять від пальців рук. Простіше кажучи, пальці допомагають дитині скоріше навчитися говорити. Роботу з тренування пальців рук можна починати у віці 6 -7 місяців. У цей період корисно робити масаж кистей рук: поглажування, легке надавлювання у напрямку від кінчиків пальців до зап’ястя, потім дорослий бере кожний пальчик дитини і згинає – розгинає його ( 2-3 хвилини щодня).

 З 10 місяців – слід активно тренувати пальці дитини. Доцільними будуть ігри з пальчиками («Сорока – білобока», «Пальчики в лісі»).

 Найбільш ефективними є прийоми:

 • Катання кульки зліпленої з пластиліну ( беруть участь усі пальці і потрібні значні зусилля);

 • Розривання паперу на дрібні шматочки – роблять малюки це із задоволенням упродовж 2-3 хвилин (беруть участь майже всі пальці рук). ( Слідкувати, щоб дитина не їла пластилін та шматочки паперу);

 • Перебирання речовини в мішечках чи саморобних іграшках (крупа, дрібні камінці, насіння тощо);

 • Складання пірамідок, втулок (бажано дерев’яних).

 Нанизування кілець пірамідки – гарне тренування, робота виконується двома – трьома пальцями;

 • З 1,5 року – пропонуються складніші завдання, спрямовані на розвиток тонких рухів пальців.

 Можуть бути виготовлені іграшки типу: метелик чи птах з однотонної цупкої тканини з пришитими яскравими великими ґудзиками, на які пристьобується менший метелик з іншої тканини.

 Шнурування легше навчити , якщо використати аркуш картону з рядами дірочок. Дитині дають шнурок з металевими наконечниками і показують, як шнурувати.

 Для дітей третього року життя процес шнурування і застібання можна активно використовувати в навчальній діяльності. Наприклад, виготовити лото з картинками (геометричними фігурками, цифрами тощо). Добираючи картинки в певній послідовності, дитина має прошнурувати або прив’язати їх одна до одної, орієнтуючись на певні показники за кольором, формою, за розміром, за кількістю, за призначенням… не треба забувати і про пальчиковий театр, завдяки якому у дітей розвивається мовлення, збагачується словник. Можна пропонувати малюкам різноманітні вправи для пальчиків: «покажи пальчик», «пальчики – робітники», «пальчики – музиканти», «пальчики – спортсмени»… можна запропонувати дітям 3 року життя пограти в народні ігри з пальчиками зі словами і діалогом – «Печу – печу хлібчик», «Ось цей пальчик». Прийоми можуть бути різноманітними, важливо тільки, щоб до гри залучалось більше пальців і щоб рухи були енергійними. Доцільно буде пригадати цікавий досвід лікаря, педагога Марії Монтессорі. Діям руки Монтессорі надавала особливого значення. За її словами, вся історія соціальної еволюції може бути названа «історією руки». Монтессорі вчила дітей «бачити руками», тому свій метод назвала «фізіологічним». Вона вважала, що потреба у вправлянні «психомоторних механізмів» проявляється у дітей дуже рано. Завдяки іграм з дидактичним сенсорним матеріалом, розробленим М. Монтессорі, у дітей розвивається дрібна моторика м’язів рук. Це перебирання дрібних предметів з допомогою пальців і пінцета ( гороху, намистинок, квасолі тощо), штрихування, обведення контурних зображень (птахів, тварин, геометричних фігур). Разом з тим це впливає на розвиток зору, мовлення, мислення, формує зосередженість, увагу.

 Діти привчаються виконувати роботу впевнено, спокійно, розмірковувати над кожним новим предметом, а це допомагає малюкам набувати особистого погляду на світ, розвиває мислення, а разом з ним і мовлення.

 Особливе місце серед таких ігор посідають надзвичайно корисні для розвитку мовлення народні пальчикові ігри. Вони розвивають у малюків слухову зосередженість, підвищують мовленнєву активність, викликають позитивні емоції, а також дають змогу інсценізувати невеличкі фольклорні твори без використання спеціального дидактичного наочного матеріалу.

 Можна використовувати вправи та ігри для розвитку дрібних м’язів рук зі спеціальним дидактичним наочним матеріалом:

 - Шнурувати і застібувати ґудзики на площинних і об’ємних предметах. Для інтелектуального розвитку малюків можна запропонувати ускладнення: прошнурувати доріжку до картинки, на якій намальовано тваринку, пристебнути синього метелика на червону квітку, зібрати з окремих частин ведмедика, пристібаючи їх о тулуба,ю скласти таким же чином пірамідку, потяг, гусінь…

 - За командою швидко затулити пальчиком предмет на сюжетній картинці:

 • Врятувати від когось (зайців від вовка, гусей від лисиці, мишенят від кота…)

 • Затулити зайвий предмет (серед намальованих іграшок – квітка, серед посуду - стіл…)

 • Може бути створено невелике індивідуальне панно, елементи якого будуть прикріплюватися до основи різними способами.

 Крім ґудзиків, можна використовувати кнопки для шиття, клейку стрічку; можна пришити до основи стрічечку, яку дітям необхідно зав’язати бантиком, може бути пришитий шнурок, який треба протягнути крізь отвори.

 Коли малюк, з вашою допомогою, зможе створити таку чарівну квітку, він отримає позитивний заряд і бажання ще і ще раз повторити цю роботу, але вже самостійно.

 Розвиваючи дрібні м’язи пальців рук малюків, і тим самим їхнє активне мовлення, пам’ятаємо слова видатного педагога К. Ушинського : «Мовлення – це зброя думки…. Розвивати мовлення окремо від думки неможливо, але розвивати її перед думкою – небезпечно».

ДИТИНА І ДОРОСЛИЙ. ВЧИМОСЯ СПІЛКУВАТИСЯ

 

ДИТИНА І ДОРОСЛИЙ. ВЧИМОСЯ СПІЛКУВАТИСЯ

Спілкування дитини і дорослих є важливим чинником розвитку малюка. З перших днів маленький чоловічок вчиться навичкам життя, а для цього йому потрібен учитель, який подасть приклад

Спілкування дитини і дорослого є джерелом психічного і фізичного розвитку, що є необхідною умовою подальшого активного суспільного існування людини.

Звичайно, частково поведінка людини залежить і від типу нервової системи. Але саме зовнішні чинники остаточно впливають на характер особистості. З раннього дитинства малюки вчаться практичним навичкам (тримати ложку, самостійно прибирати іграшки і т.д.) і психо-емоційній рівновазі (адекватно поводитися в суспільстві). Всьому цьому сприяє спілкування дитини і дорослих.

У свою таке спілкування можна умовно поділити на кілька типів. Адже кожен з них дає малюкові як чіткі навички в певних сферах життя, так і допомагає йому зв'язати різні напрямки в єдину систему і сприймати світ глобально.

Дитина і дорослі: авторитети та приклади

Спочатку спілкування дитини і дорослих має виключно емоційних характер. Поступово рівень, глибина і широта спілкування зростає. Саме у батьків малюк вчиться найпершим своїм вмінням. Так як у перші дні/місяці маленький чоловічок в основному бачить тільки маму і тата, то весь світ зосереджений на них. А значить, всі реакції він переймає від них. Навчається кривитися, посміхатися, рухатися, виражати емоції схоже на батьків. Нехай це відразу не видно, що коли малюк стане трохи постарше, такі ознаки буде легко помітити. В даному випадку, вся міміка дитини, її крики - це перша відповідь Вам, перше спілкування малюка.

Коли дитина стає старше, в його житті з'являються інші люди, цілі суспільства (дитячий садок, школа). І приклад батьків трохи меркне. З'являються перші симпатії, і дитина намагається наслідувати саме їм. Але авторитет батьків залишається з дитиною назавжди. І тому, якщо ви самі, наприклад, демонстративно не робите щось, що активно вимагаєте від дитини, не чекайте, що малюк виконає дану дію. І справа тут частіше за все не в шкідливості, а щирому нерозумінні.

Емоційне спілкування

При емоційному спілкуванні дитини і дорослих розвивається орієнтовна активність малюка. Батьки здійснюють перше знайомство з навколишнім світом, допомагають дитині стати активніше, не бояться пробувати нове, стимулюю зворотну реакцію на спілкування.

Чим глибше спілкування, тим цікавіше дитині. А значить розвиток відбувається швидше. Реакції дитини, є прообразом більш складних соціальних відносин. І саме батьки коректують їх, направляють дитини. Чіткі вираз радості чи невдоволення у відповідь на життєві ситуації перший показник, що емоційний розвиток дитини проходить правильно.

Якщо в ході спілкування з дорослими дитина проявляє активність і інтерес, бере на себе ініціативу, то не варто його втихомирювати.

Дані ознаки відображають позитивний зворотний зв'язок у спілкуванні. Малюк сам вам підкаже, що саме йому цікаво, що подобається, а що ні. І не слід забувати, що дитина дуже чутливий до настрою і реакцій старших. Якщо він не почув конкретного відмови у спілкуванні, але вловив, що при його зверненні у батьків змінюється настрій в гіршу сторону, може замкнутися і знову розкрити його буде складно.

Беріть участь в житті малюка, грайте з ним, заряджайте його позитивом. Він відповість вам, адже у дітей ще немає соціальних нашарувань, які відповідають за "брехливі реакції". Дитина потребує похвали (об'єктивної), ласці. Допомагайте йому навчитися виражати максимальну кількість емоцій. Не старайтесь уникнути і негативних виразів - вони теж є частиною емоційного спілкування.

Дитина і дорослі: ділове спілкування

Ділове спілкування дитини і дорослих виникає, коли малюк трохи підріс і вчиться виконувати якісь певні функції. До даного спілкуванню можна віднести навіть самі ранні "турботи" - ігри, рух, мовні реакції і т.д.

У даному спілкуванні дорослий повинен виступати не тільки організатором, але і партнером. Потрібно чітко розуміти, чого ви хочете навчити дитину. Якщо мова йде про ігри, то давайте дитині і програвати і вигравати. Не варто постійно скликати йому комфортні умови. Малюк повинен розуміти, що чим краще він виконує завдання, тим більше шансів у нього отримати похвалу.

Коли дитина починає виконувати "дорослі" функції - допомагати готувати, прибирати свої іграшки і т.д., варто чітко пояснювати йому в чому полягає суть його "роботи". У випадку, якщо Ви відмахнулися, а дитина зробила щось не так, то це сталося виключно з Вашої вини. Адже малюк просто не зрозумів суті завдання. Це класичний приклад не глибокого ділового спілкування.

Пізнавальне спілкування

Пізнавальне спілкування полягає в пізнанні малюком великого світу. Воно не полягає виключно у цікавих речах (похід в зоопарк, театр, перегляд мультфільмів і т.д.), але і щоденних буденних справах.

Якщо дитина вперше їде в маршрутці, поясніть йому, чому ви передали гроші , чому він сидить у вас на руках. Якщо він вперше побачив сніг, варто пояснити малюкові, що таке явище буває взимку, що пластівці холодні, а ще можна кататися на санках. По суті, Ви повинні знайомити малюка з усім новим у світі.

Такі явища можуть відбуватися стихійно, незалежно від Вас. А можуть повністю контролюватися (читання книг, відбір передач). Але в будь-якому випадку, чим більше Ви розкажіть малюку про наше життя, тим швидше він буде розвиватися і радувати вас успіхами.

Спілкуйтеся з малюками! І відповівши Вам, вони подарують щастя!