У СВІТІ ЗВУКІВ

Наше мовлення складається із звуків. Правильно вимовляти звуки рідної мови дитина має навчитися до школи. Важливим завданням мовленнєвого розвитку дітей є виховання звукової культури мовлення. Поняття звукової культури мовлення досить складне і широке, воно місить цілий ряд важливих компонентів : чітку артикуляцію звуків рідної мови, фонетичну і орфоепічну правильність мовлення, правильне мовленнєве дихання, силу голосу, темп і тембр мовлення, інтонаційні засоби виразності (наголос, логічні паузи, ритм), фонематичний слух. У дошкільному віці простежується неправильна вимова дитиною звуків. Це цілком закономірне явище. Але більшість дітей не може самостійно опанувати правильну звуковимову, отже, потребує допомоги дорослих, настане час, і дитина сама навчиться говорити. Якщо ж малюк продовжує і за рік-два говорити з помилками, вони дивуються : «Чому ж досі не навчився говорити правильно?» Допомогу дітям із серйозними вадами мовлення надають спеціалісти - вчителі-логопеди. Щоб своєчасно виправити звуковимову дітей, батьки мають знати ті вади. Які найчастіше зустрічаються у дошкільному віці. Розрізняють такі види неправильної вимови : пропуск звуків, заміна звуків, спотворення звуків.

Чиста і правильна звуковимова залежить від багатьох чинників. Значну роль відіграють індивідуальні особливості дитини, стан її психічного розвитку. Недоліки вимови звуків можуть бути зумовлені пошкодженням центрального або периферійного відділів мовленнєвого апарату внаслідок інфекційних хвороб або вроджених вад. У таких випадках потрібне втручання ще й спеціалістів-лікарів. Послідовна і систематична робота з дитиною над формуванням звуковимови сприятиме своєчасному виправленню мовленнєвих вад, досягненню на кінець дошкільного віку чіткої вимови усіх звуків рідної мови.

ПОРАДИ БАТЬКАМ

ü Не повторюйте за дитиною неправильної вимови звуків.

ü Розмовляйте з дитиною, правильно вимовляючи слова.

ü Своєчасно виправляйте неправильну звуковимову дитини.

ü Якщо мовлення вашої дитини нечітке і незрозуміле для оточення, зверніться до вчителя-логопеда.

ü Вірші, чистомовки, скоромовки стануть надійними помічниками у вихованні правильного і виразного мовлення вашої дитини.

ЗА ЗАКОНАМИ ГРАМАТИКИ

Оволодіти граматичною будовою мовлення означає навчитися правильно вживати відмінкові закінчення слів, дієслівні форми та їх видозміни, суфікси, префікси, узгоджувати іменники з іншими частинами мови в роді, числі та відмінку, правильно будувати речення, додержуючи відповідного порядку слів у ньому, вживати прийменники, сполучники, будувати складнопідрядні і складносурядні речення.

З раннього віку дитина має засвоїти граматичні значення слів рідної мови, без цього вона не може розуміти мовлення. Щоб дитина засвоїла граматично-правильне мовлення - дорослі мають правильно говорити. 

Найтиповіші помилки у мовленні дітей такі: 

-         граматичні помилки словотворення;

-         граматичні помилки у словозміні.

Граматичні помилки у дитячому мовленні - це закономірне явище в процесі засвоєння мови, і причинами їх є вплив неправильного мовлення оточення, педагогічна занедбаність мовлення.

Граматичні помилки у мовленні дітей потрібно одразу виправляти.

ПОРАДИ БАТЬКАМ

ü     Постійно стежте за правильністю мовлення дітей.

ü     Своєчасно виправляйте граматичні помилки.

ü     Не втручайтесь у дитячі розповіді, спочатку вислухайте дитину, а потім виправляйте помилку.

ü     У двомовних сім'ях завжди звертайте увагу на те, якою мовою говорить ваша дитина, виправляйте помилки двомовності.

МОНОЛОГ ЧИ ДІАЛОГ

Чи вміє ваша дитина відповідати на запитання, звертатися із запитанням? Чи вміє логічно і послідовно розповісти про свою діяльність, бачене, почуте, пережите? А як розвинена у неї фантазія? Чи складає сама розповіді, казки? Усі ці мовленнєві навички дуже потрібні будуть вашій дитині в школі. Усне мовлення людини існує у двох формах: діалогічній і монологічній. Змалку дитині варто спілкуватися з людьми, ділитися своїми думками враженнями і переживаннями. У сім'ї цю потребу можна задовольнити через індивідуальні розмови та бесіди з малюком. Розмова дорослих з дитиною має особливе значення, вона впливає на розвиток мовлення і загальний розумовий розвиток. Діти, з якими батьки багато і вдумливо говорять, розвиваються швидше і мають правильне мовлення.

ПОРАДИ БАТЬКАМ

ü     Використовуйте кожну вільну хвилину для розмови з дитиною.

ü     Пам'ятайте, що головними й провідними співрозмовниками в родині є мати, батько, дідусь чи бабуся.

ü     Запропонуйте дитині змагання «Чия казка краща?», «Чия розповідь краща?» з участю всіх членів сім'ї.

ü     Не забудьте записати в зошит чи на магнітофон розповіді і казки вашої дитини.

МОВЛЕННЯ ДОРОСЛИХ - ВЗІРЕЦЬ ДЛЯ НАСЛІДУВАННЯ

Мовлення дорослих - приклад для дітей. Успіх мовленнєвого розвитку дитини насамперед залежить від мовлення дорослих і, зокрема, батьків. Маля навчається говорити завдяки слуху і здібності до наслідування. Відомо, що дитина дошкільного віку легко наслідує неправильну вимову дорослих, переймає місцеву говірку, діалектизми, вульгаризми. Дитина швидше навчиться правильно, якщо чутиме навколо себе правильну літературну мову дорослих. У розвитку мовлення дітей надзвичайно важливу роль відіграє добрий слух. Батьки мають берегти слух дитини, стежити за станом слухового органа.

ПОРАДИ БАТЬКАМ

ü     Стежте за мовленням дітей, своєчасно виправляйте недоліки.

ü     Пам'ятайте, що ваше мовлення є взірцем для наслідування, тому воно має бути завжди правильним.

ü     Правильне мовлення - запорука успішного навчання в школі.

МОВА ДОРОСЛИХ – ПРИКЛАД ДЛЯ ДІТЕЙ

Росте,  розвивається дитина, 

за роки дошкільного дитинства 

вона завдяки нашим зусиллям 

навчилася спілкуватися 

з дорослими і ровесниками, 

набула багатьох необхідних знань, 

умінь і навичок. 

У ці роки головною діяльністю 

нашого малюка є гра. 

Найвище уміння кожного з батьків, 

наймудріше їх мистецтво – 

це вміння отримати радість 

від самого процесу виховання. 

Від нас залежить настрій, 

моральний клімат, в якому 

живе дитина і який визначає 

моральний і розумовий розвиток, 

становлення її як особистості.

      Говорити про розвиток мови дитини, насамперед маємо на увазі збагачення її словника, розвиток зв’язного мовлення, його звукової культури і граматичної будови.

Відомо, що дитина дошкільного віку легко наслідує неправильну вимову дорослих, переймає місцеву говірку, діалектизми, вульгаризми. Засмічення мови словами-паразитами, які заважають дитині розуміти мову (наприклад: ну, от, значить, так сказати, звичайно). Якщо ці слова потрапляють у дитяче мовлення, слід докласти всіх зусиль, щоб вони не стали звичкою.

Яка ж роль батьків у цьому? На розвитку мови дитини насамперед позначається мова людей, мова дорослих, які її оточують, а зокрема батьків. Успіх мовного розвитку дитини  Якщо ви самі розмовлятимете грамотною літературною мовою, то й дитина наслідуватиме вас. Усі слова, які вживають дорослі, мають бути зрозумілі малому. Крім того, дорослі мають стежити за мовою дітей, своєчасно виправляти помилки, розширювати їх активний словник, цілеспрямовано ознайомлюючи з навколишнім світом, використовуючи різноманітну дитячу діяльність: гру, працю, побутову діяльність і, звичайно ж, різні заняття, спостереження, бесіди, читання художньої літератури. При цьому слід звертати увагу на назви предметів, їхні зовнішні особливості, призначення, функціональні властивості й ознаки. Щоб навчити малят спостерігати й виділяти істотні ознаки предмета, грамотно розповідати про нього, можна пропонувати їм такі вправи, як опис улюбленої іграшки, предмета, речі.

-  Яку іграшку та найбільше любиш? – запитує мама в Сергійка? Розкажи про неї. Якого вона кольору, форми, величини, з якого матеріалу зроблена, к ти граєшся нею?

Такі цілеспрямовані запитання допоможуть дошкільнику зробити свою розповідь логічною та змістовною. Під час розповіді краще не перебивати дитину, не заважати самій викладати свою думку, і тільки коли вона мовчить, не може продовжити опис, можна нагадати, про що вона ще не розповіла. Звертайте увагу не лише на словник і грамотність мови, а й на виразність, емоційність її.

Словник дитини слід постійно збагачувати словами протилежним значенням (великий – малий, довгий – короткий, товстий - тонкий), слова, що позначають кольори і відтінки, інші конкретні  предмети, їхні ознаки і дії. Особливо зручно це робити в іграх з різними іграшками, предметами. Дорослий говорить дитині: «Курка велика, а курча…? Ведмедик коричневий, а собачка…?» і т. д. важливо спиратись на наочність (іграшки, предмети, картинки).

Щоб активізувати використання дієслів у мові дітей, корисні вправи на добір дій, які може виконувати даний предмет або які ним можна виконувати. «Для чого потрібна лійка? Що можна робити праскою? А що роблять сокирою, лопатою?» тощо. У вправах типу «Хто що робить?» дитина повинна назвати якомога більше професій і дій, що їх виконують представники цих професій. Наприклад:  листоноша приносить листи, двірник прибирає вулицю, вчителька навчає дітей.

Для розумового розвитку дошкільника велике значення має збагачення його словника узагальнюючими словами (іменники, що означають збірні поняття): одяг, посуд, іграшки.

Щоб навчити дітей означати якості, властивості предметів, іграшок доцільно спонукати їх до застосування порівнянь. Так, розглядаючи дерева в парку, квіти на клумбі, дорослий запитує: «Що в них однакове, а чим вони відрізняються?» (у всіх дерев є стовбури, гілки, у більшості дерев є листя, але може і бути і хвоя, дерева різні за висотою, товщиною стовбура, формою листя).

Розглядаючи іграшки, предмети, діти називають різні прикметники, які роблять мову виразною, яскравою, цікавою (яскравий, світлий, запашний, блискучий і т. д.)

Щоб засвоєні слова стали активним доробком дитини, слід створювати умови для їх частішого вживання і стежити за правильністю їх поєднання у мові.

Якщо дитина не правильно вимовляє окремі звуки або мова її не виразна, для усунення цих недоліків можна використати спеціальні ігри, вправи. Наприклад: «Відгадай за голосом, хто тебе покликав?» або «Вгадай, що робить?» та інші. Або чистомовки:

За-за-за – там іде коза                 Зу-зу-зу – ми ведем козу

Зи-зи-зи – сіно відвези               Са-са-са – ось летить оса

Су-су-су – ми побачили косу

Це-це-це – кругле яйце               Єць-єць-єць – сірий заєць

Мовні ігри потребують концентрації уваги, кмітливості, творчості, вони допомагають розвивати фонематичне сприйняття дітей, що необхідно для освоєння грамоти і правопису. Такі вправи завжди повинні бути ігрового характеру (купання ляльки, підкидання м’яча)

Діти 4-х років характеризуються надзвичайною мовною активністю, балакучістю, допитливістю; словник дитини становить 2200-2500 слів.

Діти 5-ти років у мовленні користуються різними типами речень, оволодівають звуковим аналізом слів. Словник налічує 3500-4000 слів.