ІННОВАЦІЙНІ ПРИЙОМИ ТА МЕТОДИ КОРЕКЦІЙНО-ОСВІТНЬОЇ РОБОТИ
Із метою
подальшого планування своєї роботи з дітьми із порушенням мовлення на початку
навчального року проводимо моніторинг. Він дає змогу діагностувати в
дітей із ЗНМ як особливості мовленнєвих порушень, так і психологічні
проблеми, зокрема: тривожність, занижена самооцінка,
агресивність. Враховуючи всі індивідуальні особливості, надалі добираємо найефективніші
прийоми та методи корекційно-освітньої
роботи з кожною дитиною.
Під час
проведення індивідуальної роботи та підгрупових занять приділяємо
увагу кожній дитині, допомагаючи розв'язати наявні у неї
проблеми. Із цією метою використовуємо психогімнастику, яка є
ефективним засобом для:


до свого мовленнєвого дефекту;


рослими.
У кабінеті
практичного психолога зібрано багато різних психо-гімнастичних етюдів, ігор і завдань,
що дає змогу доцільно добирати їх відповідно до кожної теми блочно-тематичного
плану.
Більшість психогімнастичних завдань
побудовано на імітації певних почуттів та
емоційних станів людини. Решта —
це відтворення дітьми дій і вчинків уявних персонажів.
Завдяки
проведенню психогімнастики під час заняття вдається поліпшити емоційний стан
кожної дитини. З огляду на поставлену мету в корекційній роботі використовуємо:



Залежно від індивідуальних
психологічних особливостей кожна дитина по-різному ставиться до свого мовленнєвого
дефекту. Можна виокремити такі типи поведінки дітей:
ü дитина не
переймається своїм мовленнєвим дефектом, її не турбує, як оточення на нього реагує, тому вона активно
взаємодіє з однолітками та дорослим
ü соромиться свого
дефекту мовлення й уникає ситуацій, де потрібно застосовувати мовлення, більше
користується невербальними засобами спілкування —
мімікою, жестами сповіщає оточенню про свої бажання чи потреби
ü зовсім
відмовляється спілкуватися, замкнена, має занижену самооцінку, її позиція —
ліпше постояти осторонь
У роботі над
лексичною стороною мовлення з дітьми із ЗНМ використовуємо
метод моделювання. Цей метод полягає в розвитку мислення кожної дитини
за допомогою спеціальних схем, моделей, які в
наочній і доступній формі відтворюють приховані властивості об'єкта.
Використовуючи метод моделювання, ознайомлюємо дітей із
графічним способом подання інформації — моделлю. Разом зображаємо
предмети, явища, дії, поняття за допомогою схематичних
зображень. Умовними замінниками можуть бути різні символи:



Для збагачення лексики дітей новими
словами використовуємо опорні картинки. Це дає дітям змогу
міцніше та швидше запам'ятати певні поняття.
Одним з ефективних-засобів збагачення
лексики дітей є «Фразовий конструктор», за допомогою якого діти будують речення, використовуючи символічні зображення
предметів.
Спочатку
ознайомлюємо дітей із символами, розповідаємо, що деякі символи
мають кілька значень, скажімо, символ «кран» має значення мити,
прати, полоскати, поливати тощо.
Ознайомлюючи з прийменниками,
використовуємо символи, за допомогою яких діти швидше
запам'ятовують їх та використовують у своєму мовленні. Пропонуємо дошкільникам дібрати
картинки, які стосуються певного
прийменника, наприклад, «над».
А для засвоєння дитиною способу
узгодження займенників (він, вона, вони) з
дієсловами використовуємо картинки із зображеннями силуетів людей у русі.
Уже протягом двох років
використовуємо на заняттях зі збагачення
лексики дітей ігри з манкою. Для цього насипаємо на поверхню столу
манну крупу та пропонуємо дитині робити на ній відбитки долоньками, кулачками, ребрами долоньок, створюючи певний малюнок, як-от сонечко чи квіточка. Це дає змогу
розвивати мовлення, увагу й пам'ять, що дуже важливо для дітей з порушеннями
мовлення.
Як свідчить
досвід, використання ігор з манкою сприяє:








Застосування прийомів роботи з манкою
дає змогу зробити традиційну методику з розширення словникового запасу дітей
цікавою та
захопливою (Замість манної крупи можна використовувати пісок).
Практична робота
з дітьми переконує, що ефективним засобом розвитку їхнього мовлення є казка.
Поруч із традиційними методами роботи з
казкою, як-от бесіда, читання, розповідання, драматизація, використовуємо також нетрадиційні методи:





Для зацікавлення
кожної дитини заняттям та для досягнення поставлених завдань, скажімо:
корегувати вимову, формувати граматичний лад чи збагачувати словник
дитини, ми самостійно створюємо логопедичні казки. Залежно від
мети створюємо такі казки навчального, розвивального, виховного характеру.
Текст казок наповнюємо словами зі звуками, які в мовленні дитини треба автоматизувати.
Заняття з лексики
вибудовуємо як одну суцільну казку,
вплітаючи в хід її сюжету низку
нетрадиційних форм корекційної
роботи.
Спонукаємо вихователів до використання
логопедичних казок під час індивідуальної корекційної роботи,
у повсякденному житті та під час занять. Наголошуємо на тому, що
кожна дитина — індивідуальність. Тож варто досягати реалізації корекційних
завдань у такий спосіб, щоб дітям було цікаво, комфортно й нескладно.
Завдяки
використанню нетрадиційних прийомів корекційної роботи ми маємо
змогу корегувати мовлення кожної дитини, активізувати розумову діяльність,
розвивати психічні процеси, поліпшувати емоційний стан. Тож логопедична казка, як свідчить
досвід, є важливою складовою у роботі з дітьми, які мають порушення мовлення.
На різних етапах дошкільного
віку дітям доступні такі ступені
узагальнення слів:



для гри предмети)
четвертий (5-й рік життя) — слово ніби акумулює попередні рівні узагальнення (слово «річ», наприклад, містить у собі узагальнення, які містять слова «іграшки», «посуд», «меблі» тощо).
Повчально
ВідповістиВидалити