МОВА ДОРОСЛИХ – ПРИКЛАД ДЛЯ ДІТЕЙ

Росте,  розвивається дитина, 

за роки дошкільного дитинства 

вона завдяки нашим зусиллям 

навчилася спілкуватися 

з дорослими і ровесниками, 

набула багатьох необхідних знань, 

умінь і навичок. 

У ці роки головною діяльністю 

нашого малюка є гра. 

Найвище уміння кожного з батьків, 

наймудріше їх мистецтво – 

це вміння отримати радість 

від самого процесу виховання. 

Від нас залежить настрій, 

моральний клімат, в якому 

живе дитина і який визначає 

моральний і розумовий розвиток, 

становлення її як особистості.

      Говорити про розвиток мови дитини, насамперед маємо на увазі збагачення її словника, розвиток зв’язного мовлення, його звукової культури і граматичної будови.

Відомо, що дитина дошкільного віку легко наслідує неправильну вимову дорослих, переймає місцеву говірку, діалектизми, вульгаризми. Засмічення мови словами-паразитами, які заважають дитині розуміти мову (наприклад: ну, от, значить, так сказати, звичайно). Якщо ці слова потрапляють у дитяче мовлення, слід докласти всіх зусиль, щоб вони не стали звичкою.

Яка ж роль батьків у цьому? На розвитку мови дитини насамперед позначається мова людей, мова дорослих, які її оточують, а зокрема батьків. Успіх мовного розвитку дитини  Якщо ви самі розмовлятимете грамотною літературною мовою, то й дитина наслідуватиме вас. Усі слова, які вживають дорослі, мають бути зрозумілі малому. Крім того, дорослі мають стежити за мовою дітей, своєчасно виправляти помилки, розширювати їх активний словник, цілеспрямовано ознайомлюючи з навколишнім світом, використовуючи різноманітну дитячу діяльність: гру, працю, побутову діяльність і, звичайно ж, різні заняття, спостереження, бесіди, читання художньої літератури. При цьому слід звертати увагу на назви предметів, їхні зовнішні особливості, призначення, функціональні властивості й ознаки. Щоб навчити малят спостерігати й виділяти істотні ознаки предмета, грамотно розповідати про нього, можна пропонувати їм такі вправи, як опис улюбленої іграшки, предмета, речі.

-  Яку іграшку та найбільше любиш? – запитує мама в Сергійка? Розкажи про неї. Якого вона кольору, форми, величини, з якого матеріалу зроблена, к ти граєшся нею?

Такі цілеспрямовані запитання допоможуть дошкільнику зробити свою розповідь логічною та змістовною. Під час розповіді краще не перебивати дитину, не заважати самій викладати свою думку, і тільки коли вона мовчить, не може продовжити опис, можна нагадати, про що вона ще не розповіла. Звертайте увагу не лише на словник і грамотність мови, а й на виразність, емоційність її.

Словник дитини слід постійно збагачувати словами протилежним значенням (великий – малий, довгий – короткий, товстий - тонкий), слова, що позначають кольори і відтінки, інші конкретні  предмети, їхні ознаки і дії. Особливо зручно це робити в іграх з різними іграшками, предметами. Дорослий говорить дитині: «Курка велика, а курча…? Ведмедик коричневий, а собачка…?» і т. д. важливо спиратись на наочність (іграшки, предмети, картинки).

Щоб активізувати використання дієслів у мові дітей, корисні вправи на добір дій, які може виконувати даний предмет або які ним можна виконувати. «Для чого потрібна лійка? Що можна робити праскою? А що роблять сокирою, лопатою?» тощо. У вправах типу «Хто що робить?» дитина повинна назвати якомога більше професій і дій, що їх виконують представники цих професій. Наприклад:  листоноша приносить листи, двірник прибирає вулицю, вчителька навчає дітей.

Для розумового розвитку дошкільника велике значення має збагачення його словника узагальнюючими словами (іменники, що означають збірні поняття): одяг, посуд, іграшки.

Щоб навчити дітей означати якості, властивості предметів, іграшок доцільно спонукати їх до застосування порівнянь. Так, розглядаючи дерева в парку, квіти на клумбі, дорослий запитує: «Що в них однакове, а чим вони відрізняються?» (у всіх дерев є стовбури, гілки, у більшості дерев є листя, але може і бути і хвоя, дерева різні за висотою, товщиною стовбура, формою листя).

Розглядаючи іграшки, предмети, діти називають різні прикметники, які роблять мову виразною, яскравою, цікавою (яскравий, світлий, запашний, блискучий і т. д.)

Щоб засвоєні слова стали активним доробком дитини, слід створювати умови для їх частішого вживання і стежити за правильністю їх поєднання у мові.

Якщо дитина не правильно вимовляє окремі звуки або мова її не виразна, для усунення цих недоліків можна використати спеціальні ігри, вправи. Наприклад: «Відгадай за голосом, хто тебе покликав?» або «Вгадай, що робить?» та інші. Або чистомовки:

За-за-за – там іде коза                 Зу-зу-зу – ми ведем козу

Зи-зи-зи – сіно відвези               Са-са-са – ось летить оса

Су-су-су – ми побачили косу

Це-це-це – кругле яйце               Єць-єць-єць – сірий заєць

Мовні ігри потребують концентрації уваги, кмітливості, творчості, вони допомагають розвивати фонематичне сприйняття дітей, що необхідно для освоєння грамоти і правопису. Такі вправи завжди повинні бути ігрового характеру (купання ляльки, підкидання м’яча)

Діти 4-х років характеризуються надзвичайною мовною активністю, балакучістю, допитливістю; словник дитини становить 2200-2500 слів.

Діти 5-ти років у мовленні користуються різними типами речень, оволодівають звуковим аналізом слів. Словник налічує 3500-4000 слів.